Переробка м’ясних відходів давно вийшла за рамки санітарної необхідності: сьогодні це високотехнологічний спосіб скоротити витрати, зміцнити продовольчу безпеку і одночасно знизити екологічний слід галузі. Завдяки рендеринговим лініям із залишків туші отримують концентровані білкові та жирові компоненти, які стають ключовим ресурсом для виробництва кормів птахофабрик, свинарських комплексів та аквакультури.
На сучасному м’ясокомбінаті лише третина туші йде в харчову продукцію, решта — кістки, сухожилля, жир, кров і пір’я – традиційно вважалося неліквідом. Однак зростання цін на зерно і протеїнові компоненти призвело до переосмислення цієї біомаси. З переходом на замкнуті цикли переробки кожен кілограм субпродуктів став сприйматися як сировина для борошна і технічного жиру, здатних частково замінити соєвий шрот і риб’ячий жир у рецептурах комбікормів.
Процес починається зі швидкого прийому та подрібнення сировини за температури нижче 10°C, що стримує ріст мікрофлори. Далі маса надходить у герметичний реактор, де за тиску до 4 бар і температури близько 130 °C жир відділяється, а клітини розпадаються, вивільняючи білок. Після центрифугування виходить три фракції: плавлений жир, водно-білковий бульйон і тверда речовина. Жир фільтрується й охолоджується, бульйон випаровується у форвакуумних випарних установках, а тверда фаза сушиться в барабанних або горизонтальних сушарках до вологості 8-10%. Отримане м’ясо-кісткове, кров’яне або пір’яне борошно подрібнюється до фракції 1 мм і переходить у силоси готової продукції.
Біологічна цінність кормового борошна безпосередньо залежить від збереження амінокислот і низького бактеріального навантаження. Контроль температури по всій лінії унеможливлює точковий перегрів, що запобігає утворенню канцерогенного акриламіду і деструкції лізину. У лабораторії кожну партію тестують на загальну кількість мікроорганізмів, сальмонелу та залишки антибіотиків. Технічний жир очищається через вакуумну дезодорацію, що знижує рівень вільних жирних кислот і підвищує термін зберігання без консерваторів.
Для середньорозмірного м’ясокомбінату переробка 100 тонн субпродуктів на добу дає до 22 тонн борошна і 13 тонн жиру. За поточних цін на комбікормові інгредієнти капіталовкладення в рендерингову лінію окупаються за 18-24 місяці. Одночасно утилізується до 95% потенційно небезпечних біологічних відходів, скорочується викид метану на полігони і зменшується потреба в імпортних протеїнових добавках, що підвищує продовольчу незалежність.
Наступне покоління установок використовує низькотемпературний гідроліз, що дає змогу зберігати до 90% незамінних амінокислот і виробляти пептидні концентрати для преміальних кормів і домашніх тварин. Паралельно розвивається технологія ферментативного розщеплення пір’я, що дає пір’яне борошно із засвоюваністю понад 80%. У перспективі інтеграція рендерінга з біогазовими станціями дасть змогу додатково витягувати енергію зі стічних вод, перетворюючи м’ясокомбінат на енергонейтральний харчовий хаб.
