Спочатку м’ясо-кісткове борошно виникло як спосіб утилізації побічних потоків м’ясопереробки, проте за останні десятиліття воно перетворилося на високотехнологічний інгредієнт, що відповідає суворим вимогам безпеки та раціонального харчування. Для виробників кормів цей компонент став стратегічним: він стабілізує собівартість рецептур, підвищує енергетичну густину та дає змогу гнучко формувати амінокислотний профіль без надмірного використання соєвого шроту чи рибного борошна.
Головна перевага м’ясо-кісткового борошна – збалансований комплекс незамінних амінокислот, що ідеально підходять як для м’ясоїдних, так і для всеїдних тварин. Лізин, метіонін, треонін надходять в організм у легкозасвоюваній формі завдяки попередньому гідролізу колагену; високий рівень кальцію і фосфору в органічній зв’язці покращує кісткову тканину, скорочуючи необхідність у неорганічних добавках. Крім того, природні жири з кісткового залишку забезпечують потрібне співвідношення омега-3 і омега-6, підвищуючи смакову привабливість гранул і сприяючи засвоєнню жиророзчинних вітамінів. Саме тому м’ясо-кісткове борошно займає до 45 % рецептури преміксів для цуценят і птаха, який швидко росте, де критичною є енергія росту і мінералізація скелета.
Кістка та обріз надходять на лінію дроблення, де частинки доводять до 10 мм, після чого масу обробляють парою під тиском. На цій стадії вирішальну роль відіграє інтегрований комплекс глибокої переробки, що дає змогу одночасно відокремлювати жир, руйнувати білково-мінеральну матрицю та інактивувати патогени. Потім пресекстракція видаляє надлишки ліпідів, а барабанна сушка доводить вологість до 8-9 %. Такий багатоступеневий підхід мінімізує термічне пошкодження амінокислот, гарантуючи високий коефіцієнт перетравності – понад 85 % у собак і майже 90 % у бройлерів.
Як і будь-які тваринні інгредієнти, м’ясо-кісткове борошно проходить суворий ветеринарний нагляд. На вході аналізують мікробіологічні показники та залишки антибіотиків; під час сепарації крові застосовується високопродуктивний сепаратор плазми, що відокремлює клітинну масу від рідкої фракції та знижує ризик контамінації сальмонелою. Додатковим бар’єром слугують температурні датчики, що фіксують рівномірне прогрівання до 133 °C: за таких параметрів інактивуються спори клостридій і віруси АЧС. Лабораторія перевіряє показник загальної леткої азотистої бази та рівень вільних жирних кислот, щоб унеможливити окислені партії, а лабораторний НПК-аналіз підтверджує відповідність ГОСТу за загальним протеїном.
Виробництво м’ясо-кісткового борошна підтримує концепцію замкнутого циклу, знижуючи вуглецевий слід м’ясокомбінату і вартість утилізації. Жир, витягнутий на попередньому етапі, йде на виробництво біодизеля, а волога фаза зневоднюється у високотемпературній сушильній колоні, перетворюючись на концентрат, багатий на гемове залізо. У результаті з однієї тонни сировини отримують близько 300 кг борошна і 120 кг техжиру, що забезпечує стабільний грошовий потік навіть за коливань цін на зернові. Кормовики цінують передбачуваність: контрактні ціни на м’ясо-кісткове борошно менш волатильні, ніж на рибне, а логістично воно доступне внутрішньоконтинентальним виробникам.
Зі зростаючим попитом на «зелені» корми виробники все частіше комбінують тваринні протеїни з гороховим ізолятом або ферментованим ріпаковим шротом. М’ясо-кісткове борошно в таких формулах відіграє роль білкової «матриці», забезпечуючи незамінні амінокислоти та мінерали, поки рослинні компоненти додають клітковину й антиоксиданти. Низький рівень трипсин-інгібіторів і відсутність фітинової кислоти дають змогу зберегти біодоступність цинку і міді, критичних для шерсті та імунітету. Паралельно розвиваються методи низькотемпературного гідролізу, що дають високозасвоювані пептиди з довжиною ланцюга до десяти амінокислот; вони покращують смак і можуть використовуватися в лікувальних дієтах для тварин із чутливим ШКТ. Таким чином, м’ясо-кісткове борошно залишається ядром рецептур, еволюціонуючи разом із галузевими трендами.
